супліка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	суплі́ка	суплі́ки
Р.	суплі́ки	суплі́к
Д.	суплі́ці	суплі́кам
З.	суплі́ку	суплі́ки
Ор.	суплі́кою	суплі́ками
М.	суплі́кі	суплі́ках
Кл.	суплі́ко*	суплі́ки*

су-плі́к-а

Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.

Префікс: су-; корінь: -плік-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. писане прохання або скарга ◆ Виявилося, втім, що діди прийшли з суплікою — просили полегшити непосильний тягар податків, що їх стягують з сільських громад. М. та С. Дяченки, «Ритуал»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: супліка
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.