суплеція
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | супле́ція | супле́ції |
| Р. | супле́ції | супле́цій |
| Д. | супле́ції | супле́ціям |
| З. | супле́цію | супле́ції |
| Ор. | супле́цією | супле́ціями |
| М. | супле́ції | супле́ціях |
| Кл. | супле́ціє* | супле́ції* |
су-пле́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
лінгв. ◆ Суплеція коренів -я-/ім- (йм-) проходить крізь давню історію цього дієслова в українській мові. Istorii͡a ukraïnsʹkoï movy: morfolohii͡a, Том 1 Naukova dumka, [1978 254]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |