стручець
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | струче́ць | стручці́ |
| Р. | стручцю́ | стручці́в |
| Д. | стручце́ві стручцю́ |
стручця́м |
| З. | струче́ць | стручці́ |
| Ор. | стручце́м | стручця́ми |
| М. | стручці́, стручцю́ | стручця́х |
| Кл. | стручцю́* | стручці́* |
стру-чець
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -струч-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що стручок ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |