стосуватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно | стосу́ється | стосу́вався, (-всь) стосу́валася, (-лась) стосу́валося, (-лось) | стосу́ватиметься | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | — |
| Вони | стосу́ються | стосу́валися, (-лись) | стосу́ватимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | стосу́вавшись | |||
| Пас. дієприкм. | — | |||
| Пас. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Безос. форма | — | |||
| Склад. майб. ч. | буде стосу́ватися (-сь) | |||
сто-су-ва́-ти-ся
Дієслово, недоконаного виду, перехідне, безособове, зворотне (тип дієвідміни 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стос-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: [stoˈsuu̯ɐtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- кого/чого, до кого/чого мати відношення до кого-, чого-небудь, бути пов'язаним із кимсь, чимсь. ◆ — Писар напише нам розписку, а я вам заплачу по тій розписці гроші, — сказав Мотуз, дуже обережний, коли діло стосувалось до грошей. І. С. Нечуй-Левицький, «IV», 1956 р. ◆ Дарка вирішила уникати інтимних розмов з Ориською, кого б вони не стосувалися. Ірина Вільде, «Повнолітні діти», 1960 р. ◆ Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра. Ю. І. Яновський, «II», 1958 р.
♦ що стосується кого/чого, до кого/чого, то… — якщо йдеться про когось/щось, то…
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |