Українська
ред.

спі́шитися ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я спі́шуся (-сь) спі́шився (-сь) спі́шуся (-сь)  —
Ти спі́шишся (-сь) спі́шився (-сь)
спі́шилася (-сь)
спі́шишся (-сь) спі́шся
Він
Вона
Воно
спі́шиться (-сь) спі́шився (-сь)
спі́шилася (-сь)
спі́шилося (-сь)
спі́шиться (-сь)  —
Ми спі́шим(о)ся (-имсь) спі́шилися (-сь) спі́шим(о)ся (-мсь) спі́шмося (-мось)
Ви спі́шитеся (-сь) спі́шилися (-сь) спі́штеся (-сь)
Вони спі́шяться спі́шилися (-сь) спі́шаться  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. спі́шившись
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

спішитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — спі́шуватися.

Корінь: -спіш-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок. злізти з коня, коней. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    1. розм. злізти з велосипеда, вийти з машини тощо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Шаблон:перекладҐ

Список перекладів

Джерела ред.


спіши́тися ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я спішу́ся (-сь) спіши́вся (-сь)
спіши́лася (-сь)
спіши́тимуся (-сь)  —
Ти спіши́шся спіши́вся (-сь)
спіши́лася (-сь)
спішти́метеся (-сь) спіши́ся (-сь)
Він
Вона
Воно
спіши́ться спіши́вся (-сь)
спіши́лася (-сь)
спіши́лося (-сь)
спіши́тиметься  —
Ми спіши́м(о)ся (-мсь) спіши́лися (-сь) спіши́тимем(о)ся (-мось) спіші́м(о)ся, (-і́мось)
Ви спіши́теся (-сь) спіши́лися (-сь) спіші́ться
Вони спіша́ться спіши́лися (-сь) спіши́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. спішачи́сь
Дієприсл. мин. ч. спіши́вшись
Безособова форма

спі-ши́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово доконаного виду — спішуватися.

Корінь: -спіш-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок., розм. те ж саме, що спішити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.