співучий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	співу́чий	співу́ча	співу́че	співу́чі
Р.	співу́чого	співу́чої	співу́чого	співу́чих
Д.	співу́чому	співу́чій	співу́чому	співу́чим
З.	співу́чого (іcт.) співу́чий (неіст.)	співу́чу	співу́че	співу́чих (іст.) співу́чі (неіст.)
О.	співу́чим	співу́чою	співу́чим	співу́чими
М.	співу́чім співу́чому	співу́чій	співу́чім співу́чому	співу́чих

спі-ву́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -спів-; суфікс: -уч; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [sʲpʲiˈu̯ut͡ʃei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який уміє і любить співати; який багато співає (про людину). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • багатий людьми, які співають; сповнений співу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • піднесений (про настрій). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • який безперестанно шумить, нагадуючи монотонний спів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. схожий на спів; мелодійно-протяжний, наспівний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • який характеризується протяжними мелодійними звуками. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • який видає протяжні однотонні звуки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • сповнений веселого гамору, мелодійних, радісних звуків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. дзвінкий, гучний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Співак іменники: спів, співак, співа̃чка прикметники: співа́цький, співо́чий, дієслова: співа́ти прислівники: співу́че

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: співучий