співупорядник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | співупоря́дник | співупоря́дники |
| Р. | співупоря́дника | співупоря́дників |
| Д. | співупоря́дникові співупоря́днику |
співупоря́дникам |
| З. | співупоря́дника | співупоря́дників |
| Ор. | співупоря́дником | співупоря́дниками |
| М. | співупоря́дникові, співупоря́днику | співупоря́дниках |
| Кл. | співупоря́днику | співупоря́дники |
спів-у-по-ря́д-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: спів-у-по-; корінь: -ряд-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- упорядник іще з кимось (документа абощо). ◆ Співупорядник періодичного наукового видання «Tradicija ir Dabartis / Tradition & Contemporarity: Mokslo darbai»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |