співпраця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | співпра́ця | — |
| Р. | співпра́ці | — |
| Д. | співпра́ці | — |
| З. | співпра́цю | — |
| Ор. | співпра́цею | — |
| М. | співпра́ці | — |
| Кл. | співпра́це* | — |
спів-пра́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: спів-; корінь: -прац-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [sʲpʲiu̯ˈprɑt͡sʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спільна з ким-небудь діяльність. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Див. також ред.
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: співпраця
- Співпраця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
