співпраця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | співпра́ця | — |
Р. | співпра́ці | — |
Д. | співпра́ці | — |
З. | співпра́цю | — |
Ор. | співпра́цею | — |
М. | співпра́ці | — |
Кл. | співпра́це* | — |
спів-пра́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: спів-; корінь: -прац-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: [sʲpʲiu̯ˈprɑt͡sʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- спільна з ким-небудь діяльність. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Див. також
ред.Джерела
ред.- Словник УЛІФ: співпраця
- Співпраця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.