справочинство

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	справочи́нство	справочи́нства
Р.	справочи́нства	справочи́нств
Д.	справочи́нству, справочи́нствові	справочи́нствам
З.	справочи́нство	справочи́нства
Ор.	справочи́нством	справочи́нствами
М.	справочи́нстві	справочи́нствах
Кл.	справочи́нство*	справочи́нства*

спра-во-чи́н-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -справ-; корінь: -чин-; суфікс: -ств-; закінчення: -о

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації та організацію роботи із службовими документами в державних органах і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності ◆ Вербицька Т.С., Чіннікова В.П. Секретарська справа та сучасне справочинство: Підручник. ◆ Доценко О. Історія мови українського справочинства. К., 2005

Синоніми

1. діловодство

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Кабінет Міністрів України Розпорядження Про схвалення Концепції проекту Закону України «Про справочинство» (Концепція проекту, розд. Загальна частина) від 26 липня 2006 р