сповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | спові́в | спові́м | — |
| Ти | спові́в сповіла́ |
сповіси́ | *спові́(д)ж |
| Він вона воно |
спові́в сповіла́ сповіло́ |
спові́сть | — |
| Ми | сповіли́ | сповімо́ | *спові́(д)жмо |
| Ви | сповіли́ | сповісте́ | *спові́(д)жте |
| Вони | сповіли́ | сповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | спові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | спові́вши | ||
| Безособова форма | |||
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: с-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [spo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- сказати, розказати. [≈ 1][▲ 1] ◆ Я ж би свому миленькому всю правду сповіла , «Словарь української мови»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |