сорочини
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | соро́чинии |
| Р. | — | соро́чиниів |
| Д. | — | соро́чиниам |
| З. | — | соро́чинии |
| Ор. | — | соро́чиниами |
| М. | — | на/у соро́чиниах |
| Кл. | — | соро́чинии |
со-ро́-чи-ни
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що сороковини. ◆ Справляли Наум і Настя… і третини, і дев'ятини, … і сорочини… І що то за обіди були! На усе село (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 98) ◆ Як же відпили сорочини і громада зібралася на пораду, кого начинити сотником, то усі ув один голос і гукнули: «А кому ж будь? Уласовичу, Забрьощенку; якого нам луччого ськати?» Оттак-то й настановили його сотником, і став він із Забрьощенка вжа й сам Забрьоха. Григорій Квітка-Основ'яненко Конотопська відьма
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |