совість
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | со́вість | — |
| Р. | со́вісті | — |
| Д. | со́вісті | — |
| З. | со́вість | — |
| Ор. | со́вістю | — |
| М. | со́вісті | — |
| Кл. | со́вісте* | — |
со́-вість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -совість-.
Вимова ред.
- МФА: [ˈsɔu̯ʲisʲtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління ◆ де твоя (у тебе, ваша, у вас і т. ін.) совість?
- перен. кого, чого, чия найчесніший, найсправедливіший, найвідповідальніший представник певного колективу, суспільства і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |