слухати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	слу́хаю	слу́хав слу́хала	слу́хатиму	—
Ти	слу́хаєш	слу́хав слу́хала	слу́хатимеш	слу́хай
Він Вона Воно	слу́хає	слу́хав слу́хала слу́хало	слу́хатиме	—
Ми	слу́хаєм(о)	слу́хали	слу́хатимем(о)	слу́хаймо
Ви	слу́хаєте	слу́хали		слу́хайте
Вони	слу́хають	слу́хали	слу́хатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	слу́хаючи
Дієприсл. мин. ч.	слу́хавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

слу́-ха-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -слух-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈsluxɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. вислуховувати кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. сприймати органами чуття, відчувати що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
7. публічно розглядати судову справу, заслухувати показання підсудного. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
8. заслухувати що-небудь, виголошуване на зборах, засіданні і т. ін., з метою розгляду, оцінки і т. ін.. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
9. вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
10. дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
11. брати до уваги чиїсь слова, зважати на кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
12. коритися кому-, чому-небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження; слухатися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
13. вимушено зважати на щось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: слухавка дієслова: вислухати

Етимологія

Від ??

Переклад

спрямовувати слух
Англійськаen: to listen (en) Російськаru: слушать (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: слухати