Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я слу́хаю слу́хав
слу́хала
слу́хатиму  —
Ти слу́хаєш слу́хав
слу́хала
слу́хатимеш слу́хай
Він
Вона
Воно
слу́хає слу́хав
слу́хала
слу́хало
слу́хатиме  —
Ми слу́хаєм(о) слу́хали слу́хатимем(о) слу́хаймо
Ви слу́хаєте слу́хали слу́хайте
Вони слу́хають слу́хали слу́хатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. слу́хаючи
Дієприсл. мин. ч. слу́хавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

слу́-ха-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -слух-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. вислуховувати кого-, що-небудь. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  5. сприймати органами чуття, відчувати що-небудь. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  6. вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів). [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  7. публічно розглядати судову справу, заслухувати показання підсудного. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  8. заслухувати що-небудь, виголошуване на зборах, засіданні і т. ін., з метою розгляду, оцінки і т. ін.. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  9. вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  10. дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  11. брати до уваги чиїсь слова, зважати на кого-, що-небудь. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  12. коритися кому-, чому-небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження; слухатися. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  13. вимушено зважати на щось. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

спрямовувати слух


Джерела ред.