слов'янський

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	слов'я́нський	слов'я́нська	слов'я́нське	слов'я́нські
Р.	слов'я́нського	слов'я́нської	слов'я́нського	слов'я́нських
Д.	слов'я́нському	слов'я́нській	слов'я́нському	слов'я́нським
З.	слов'я́нського (іcт.) слов'я́нський (неіст.)	слов'я́нську	слов'я́нське	слов'я́нських (іст.) слов'я́нські (неіст.)
О.	слов'я́нським	слов'я́нською	слов'я́нським	слов'я́нськими
М.	слов'я́нськім слов'я́нському	слов'я́нській	слов'я́нськім слов'я́нському	слов'я́нських

слов'-я́н-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -слов'я-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикм. до слов'яни. власт. слов'янам. ◆ Слов'я́нські мо́ви — мови слов'ян; становлять групу індоєвропейської сім'ї мов.
2. який стосується давньої писемності слов'ян; церковнослов'янський. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• слов'янські мови
• слов'янські народи
• слов'янські країни
• слов'янські діалекти
• слов'янські божества

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: слов'янин, слов'яни, слов'янці прикметники: слов’янський, загальнослов’янський

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Slavic, Slavonic, Slav, Slavonian Російськаru: славянский

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: слов'янський
• Слов'янський // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.