синдикувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | синдикува́в | синдику́ю | — | |
| Ти | синдикува́в синдикува́ла | синдику́єш | синдику́й | |
| Він Вона Воно |
синдикува́в синдикува́ла синдикува́ло | синдику́є | — | |
| Ми | синдикува́ли | синдику́єм(о) | синдику́ймо | |
| Ви | синдикува́ли | синдику́йте | ||
| Вони | синдикува́ли | синдику́ють | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | синдикува́вши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | синдико́ваний | |||
| Безособова форма | синдико́вано | |||
син-ди-ку-ва́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -синдик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [sendekʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- об'єднувати у синдикат. ◆ Спробу примусово синдикувати своїх експортерів м'яса робила в себе Польща, що додержується взагалі в справі вивозу м'яса дуже аґресивної політики. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 128]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |