секретик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | секре́тик | секре́тики |
| Р. | секре́тика | секре́тиків |
| Д. | секре́тикові секре́тику |
секре́тикам |
| З. | секре́тика | секре́тиків |
| Ор. | секре́тиком | секре́тиками |
| М. | секре́тикові, секре́тику | секре́тиках |
| Кл. | секре́тику | секре́тики |
сек-ре́-тик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -секрет-; суфікс: -ик.
Вимова ред.
- МФА : [seˈkrɛtek] (одн.), [seˈkrɛteke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- іхт. зменш.-пестл. до секрет [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.