свічадо

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	свіча́до	свіча́да
Р.	свіча́да	свіча́д
Д.	свіча́ду, свіча́дові	свіча́дам
З.	свіча́до	свіча́да
Ор.	свіча́дом	свіча́дами
М.	свіча́ді	свіча́дах
Кл.	свіча́до*	свіча́да*

сві-ча́-до

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -свічад-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [sʲʋʲiˈt͡ʃɑdɔ] (одн.), [sʲʋʲiˈt͡ʃɑdɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[2]

Значення

1. поет. дзеркало ◆ Донна Анна… перебирає у скриньці коштовні покраси і приміряє їх до себе, дивлячись у свічадо. Леся Українка
2. підвісний свічник для багатьох свічок ◆ Все тут було, як і колись: у сінях і переходах стояли важкі світильники, під стелею висіли свічада, камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг. Семен Скляренко, «1959, 33»

Синоніми

1. дзеркало
2. панікадило

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: свічадо
• Свічадо // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.