Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. сві́дчення сві́дчення
Р. сві́дчення сві́дчень
Д. сві́дченню сві́дченням
З. сві́дчення сві́дчення
Ор. сві́дченням сві́дченнями
М. сві́дченні
сві́дченню
сві́дченнях
Кл. сві́дчення сві́дчення

сві́д-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -свідчення-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. розповідь про що-небудь (у книгах, документах) [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]◆ немає прикладів застосування.
  4. давання показань на суді або на допиті; показання свідка [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ?

Переклад ред.

факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь
повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною
розповідь про що-небудь (у книгах, документах)
давання показань на суді або на допиті; показання свідка

Джерела ред.