річковик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | річкови́к | річковики́ |
| Р. | річковика́ | річковикі́в |
| Д. | річковико́ві річковику́ |
річковика́м |
| З. | річковика́ | річковикі́в |
| Ор. | річковико́м | річковика́ми |
| М. | річковико́ві річковикі́ |
річковика́х |
| Кл. | річковику́ | річковики́ |
річ-ко-ви́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -річк-; суфікси: -ов-ик.
Вимова ред.
- МФА : [rʲit͡ʃkɔˈu̯ɪk] (одн.), [rʲit͡ʃkɔu̯eˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- що стосується особи, що працює у річфлоті, зв’язаний з ним. [▲ 1][▼ 1] ◆ Великі судна, важкі каравани з вантажами очолюють заслужені капітани, потомственні річковики, для яких шлях по Дніпру став дорогою життя, дорогою праці.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |