рунтато
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | рунта́то | рунта́ти |
| Р. | рунта́та | рунта́т |
| Д. | рунта́тові рунта́ту |
рунта́там |
| З. | рунта́та | рунта́т |
| Ор. | рунта́том | рунта́тами |
| М. | рунта́тові рунта́ту |
рунта́тах |
| Кл. | рунта́то | рунта́ти |
рун-та́-то
Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -рун-; корінь: -тат-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [rʊnˈtɑtɔ] (одн.), [rʊnˈtɑte] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жрець у РУНВІРі. [▲ 1] ◆ Наприкінці життя Данько (Богдан) Кізан перейшов у РУН Віру (Рідна Українська Національна Віра). Тож обряд поховання здійснив рунтато Житомир Сергійчук (м. Черкаси).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |