розкуркулення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | розкурку́лення | розкурку́лення |
| Р. | розкурку́лення | розкурку́лень |
| Д. | розкурку́ленню | розкурку́ленням |
| З. | розкурку́лення | розкурку́лення |
| Ор. | розкурку́ленням | розкурку́леннями |
| М. | розкурку́ленні розкурку́ленню |
розкурку́леннях |
| Кл. | розкурку́лення | розкурку́лення |
роз-кур-ку́-лен-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: роз-; корінь: -куркул-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. дія за значенням розкуркулювати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Калиновському пощастило працювати в урядовій газеті «Вісти ВУЦВК» у роки її розквіту. Уже не було рано померлого Василя Блакитного, а головною газетою країни керував Євген Касяненко. Калиновський багато поїздив по Радянській Україні яко власний кореспондент, бачив не лише Каховку, Асканію-Нову, а й десятки «рабгоспів», як він їх називав, розкуркулення й голод. Ярина Цимбал, «Совітські дебюти діяспорних письменників», 2016 Джерело — http://litakcent.com/2016/07/22/sovitski-debjuty-dijaspornyh-pysmennykiv/. ◆ У багатій аграрній Україні цей процес набрав жахливих форм. Примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи супроводжувалося розкуркуленням.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |