рисистий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | риси́стий | риси́ста | риси́сте | риси́сті |
Р. | риси́стого | риси́стої | риси́стого | риси́стих |
Д. | риси́стому | риси́стій | риси́стому | риси́стим |
З. | риси́стого (іcт.) риси́стий (неіст.) |
риси́сту | риси́сте | риси́стих (іст.) риси́сті (неіст.) |
О. | риси́стим | риси́стою | риси́стим | риси́стими |
М. | риси́стім риси́стому |
риси́стій | риси́стім риси́стому |
риси́стих |
ри-си́с-тий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -рис-; суфікс: -ист; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [reˈsɪstei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який має швидку рись (про коней). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- на якому займаються виведенням рисаків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від риста́ти «рискати» Нед, укр. ристь (заст.) «рись», ри́стю; — рос. риста́ть «прудко бігати, скакати; їздити, гарцювати», др. риста́ти, пол. rześcią «риссю», болг. ристалище «місце для змагань з бігу», стсл. ристати; — psl. *rъst- (< *rǐst-) : rist- (*reist-), очевидно, паралельне до risk-; — споріднене з лит. rìstas «швидкий, рисистий», risčià «риссю», raĩstas «час тічки (у тварин)», лтс. riests «тс.», готська urreisan «підніматися». сер.-в.-нім. rīsan «падати, підніматися»; спроби пов'язання з праіндоєвр. *ri-, ри́нути (Преобр. II 204; Младенов 561; Воіsacq 713) і з psl. stati (Machek LP 4. 128—129) недостатньо обґрунтовані. — Фасмер III 485; КЭСРЯ 397; Trautmann 242; Fraenkel 689, 737—738; Mühl.—Endz. Ill 524. 534; Matzenauer LF 17. 16; Persson Beitr. 286, 837. — Пор. ри́ска́ти, рись¹.
Переклад
ред.який має швидку рись | |
на якому займаються виведенням рисаків | |