республіка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	респу́бліка	респу́бліки
Р.	респу́бліки	респу́блік
Д.	респу́бліці	респу́блікам
З.	респу́бліку	респу́бліки
Ор.	респу́блікою	респу́бліками
М.	респу́бліці	респу́бліках
Кл.	респу́бліко*	респу́бліки*

рес-пу́б-лі-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -республік-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [reˈspublʲikɐ] (одн.), [reˈspublʲike] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. одна з форм державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку ◆ немає прикладів застосування.
2. країна з такою формою правління ◆ немає прикладів застосування.
3. національно-територіальна частина країни з органами самоврядування

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від лат. res «справа», і publica «суспільний, всенародний»

Переклад

форма державного правління
Абхазькаab: ареспублика Англійськаen: republic (en) Болгарськаbg: република (bg) жін. Кримськотатарськаcrh: cumhuriyet (crh) Польськаpl: republika (pl) жін. Російськаru: республика (ru) жін. Сербохорватськаsh: република (sh) жін., republika (sh) жін. Словацькаsk: republika (sk) жін. Турецькаtr: cumhuriyet (tr) Чеськаcs: republika (cs) жін.

країна

територія

Джерела

• Словник УЛІФ: республіка
• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М.В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.