ралець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | рале́ць | ральці́ |
| Р. | ральця́ | ральці́в |
| Д. | ральце́ві ральцю́ |
ральця́м |
| З. | рале́ць | ральці́ |
| Ор. | ральце́м | ральця́ми |
| М. | ральці́ ральця́ |
ральця́х |
| Кл. | ральцю́* | ральці́* |
ра-ле́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ралець-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. подарунок (подарована річ, гроші) ◆ немає прикладів застосування.
- заст. хабар (у вигляді подарунка) ◆ Взяла очіпок грезетовий, і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- ходить на ралець — ходити на свята до високопосадовців із подарунками.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |