прямувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | пряму́ю | прямува́в | прямува́тиму | — |
| Ти | пряму́єш | прямува́в прямува́ла | прямува́тимеш | пряму́й |
| Він Вона Воно |
пряму́є | прямува́в прямува́ла прямува́ло | прямува́тиме | — |
| Ми | пряму́єм(о) | прямува́ли | прямува́тимем(о) | пряму́ймо |
| Ви | пряму́єте | прямува́ли | пряму́йте | |
| Вони | пряму́ють | прямува́ли | прямува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | пряму́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | прямува́вши | |||
| Безособова форма | прямо́вано | |||
прямувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -прям-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [prʲɐmʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від праслов'янської форми, від котрої також виникли др.-русск. прямо (мин. 1095 р.), прямъ «прямий, правильний, чесний, простий», ст.-слав. прѣмо (д.-грец. ἐναντίον, εἰς, πρός), прѣмь (ὀρθῶς), русск. прямой, укр. прями́й, пря́мо, сербохорв. према «напроти», сербохорв. пре̏мда «хоча», наряду з сербохорв. прама, прам «навпроти», словен. рrе̣̑m, prẹ́ma «прямий», prẹ́ma «каждая из двух частей телеги»: prednja рr., zadnja рr., чеськ. přímo «прямо», přímý «прямой», словац. рriаmу, пол. uprzejmy «ввічливий, щирий», поч. «прямий, відкритий». Праслов. форма спірна; незадовільне ані psl. *pręmъ, ні *prěmъ. Напрашивается мысль о родстве с греч. πρόμος «передний, стоящий во главе», с др. вокализмом: πράμος (Аристофан), оск. рrоmоm «prīmum», д.-ісл. framr «годный, хороший, смелый», fram «вперед, позднее, дальше», готськ. fram ἔμπροσθεν наряду с готськ. frumа «первый», д.-в.-нім. frumа ж. «польза, выгода», нов.-в.-нім. fromm «набожный», сер.-в.-нім. vrum «полезный, способный, порядочный». Ввиду сербохорв. форм на -а- наряду с -е- можно допустить контаминацию *рrēmоs и *рrōmоs (*рrаmъ). (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад
ред.| Список перекладів | |