проживати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	прожива́ю	прожива́в прожива́ла	прожива́тиму	—
Ти	прожива́єш	прожива́в прожива́ла	прожива́тимеш	прожива́й
Він Вона Воно	прожива́є	прожива́в прожива́ла прожива́ло	прожива́тиме	—
Ми	прожива́єм(о)	прожива́ли	прожива́тимем(о)	прожива́ймо
Ви	прожива́єте	прожива́ли	прожива́тимете	прожива́йте
Вони	прожива́ють	прожива́ли	прожива́тимуть	—
Дієприсл. теп. ч.	прожива́ючи
Дієприсл. мин. ч.	прожива́вши
Пас. дієприкм.	—
Безос. форма	—
Склад. майб. ч.	буду/будеш… прожива́ти

про-жи-ва-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО1; тип дієвідміни 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Відповідне дієслово доконаного виду — прожи́ти.

Префікс: про-; корінь: -жи-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: прожи́ток дієслова: жи́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: проживати