прогонич
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | прого́нич | прого́ничі |
| Р. | прого́нича | прого́ничів |
| Д. | прого́ничеві прого́ничу |
прого́ничам |
| З. | прого́нич | прого́ничі |
| Ор. | прого́ничем | прого́ничами |
| М. | прого́ничі прого́ничу |
прого́ничах |
| Кл. | прого́ничу* | прого́ничі* |
про-го́-нич
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прогонич-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт. [≈ 1] ◆ Там, у однім вікні, грюкнув прогонич - і розчинилася віконниця. Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |