провінція
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | прові́нція | прові́нції |
Р. | прові́нції | прові́нцій |
Д. | прові́нції | прові́нціям |
З. | прові́нцію | прові́нції |
Ор. | прові́нцією | прові́нціями |
М. | прові́нції | прові́нціях |
Кл. | прові́нціє* | прові́нції* |
про-ві́н-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка). Неістота. Загальна назва. Конкретне поняття. Непохідне.
Корінь: -прові́нція-.
Вимова
ред.- МФА: [prɔˈu̯ʲinʲt͡sʲijɐ]
- УФ: [проув’і́н`ц`ійа]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях - завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичній залежності від загарбника.
- У деяких сучасних іноземних державах, а також у попередні епохи – адміністративно-територіальна одиниця.
- Район розробки родовища яких-небудь корисних копалин.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від лат. prōvincia
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: провінція
- Провінція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.