приповісти
Українська
ред.
приповісти (дієслово) ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | припові́в | припові́м | — |
| Ти | припові́в приповіла́ |
приповіси́ | *припові́(д)ж |
| Він вона воно |
припові́в приповіла́ приповіло́ |
припові́сть | — |
| Ми | приповіли́ | приповімо́ | *припові́(д)жмо |
| Ви | приповіли́ | приповісте́ | *припові́(д)жте |
| Вони | приповіли́ | приповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | припові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | припові́вши | ||
| Безособова форма | |||
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: при-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [prɪpo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- примовити, приказати, приговорити. ◆ немає прикладів застосування.
- розказати. ◆ Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість , «Словарь української мови»
- сказати прислів'ями. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від повісти із префіксом про-.
Переклад ред.
| примовити, приказати, приговорити | |
| |
| розказати | |
| |
| сказати прислів’ям | |
приповісти (іменник) ред.
- форма іменника [[]]
Морфосинтаксичні ознаки ред.
при́-по-ві-сти
Корінь: -вісти-.
Вимова ред.
- МФА: ['prɪpovistɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- род. в.одн. від приповість. ◆ Хиба не знаєте приповісти сієї? Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали , «Словарь української мови»
- наз. в.мн. від приповість. ◆ Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... , «Словарь української мови»