примушувати

Це стабільна версія, перевірена 15 липня 2020. 3 зміни очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я приму́шую приму́шував приму́шуватиму  —
Ти приму́шуєш приму́шував
приму́шувала
приму́шуватимеш приму́шуй
Він
Вона
Воно
приму́шує приму́шував
приму́шувала
приму́шувало
приму́шуватиме  —
Ми приму́шуєм(о) приму́шували приму́шуватимем(о) приму́шуймо
Ви приму́шуєте приму́шували приму́шуйте
Вони приму́шують приму́шували приму́шуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. приму́шуючи
Дієприсл. мин. ч. приму́шувавши
Безособова форма [[{{{3}}}но]]

примушувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — примусити.


Префікс: при-; корінь: -муш-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. галиц. те ж саме, що силувати.

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від пол. przymuszać < пол. musieć < нім. müssen (укр. бути за повинного).

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.
  1. І. Нечуй-Левицький. «Сьогочасна часописна мова на Україні».