примушувати
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | приму́шую | приму́шував | приму́шуватиму | — |
Ти | приму́шуєш | приму́шував приму́шувала | приму́шуватимеш | приму́шуй |
Він Вона Воно |
приму́шує | приму́шував приму́шувала приму́шувало | приму́шуватиме | — |
Ми | приму́шуєм(о) | приму́шували | приму́шуватимем(о) | приму́шуймо |
Ви | приму́шуєте | приму́шували | приму́шуйте | |
Вони | приму́шують | приму́шували | приму́шуватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | приму́шуючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | приму́шувавши | |||
Безособова форма | [[{{{3}}}но]] |
примушувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — примусити.
Префікс: при-; корінь: -муш-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від пол. przymuszać < пол. musieć < нім. müssen (укр. бути за повинного).
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Джерела
ред.- І. Нечуй-Левицький. «Сьогочасна часописна мова на Україні».