силувати

Це стабільна версія, перевірена 19 січня 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я си́лую си́лував си́луватиму  —
Ти си́луєш си́лував
си́лувала
си́луватимеш си́луй
Він
Вона
Воно
си́лує си́лував
си́лувала
си́лувало
си́луватиме  —
Ми си́луєм(о) си́лували си́луватимем(о) си́луймо
Ви си́луєте си́лували си́луйте
Вони си́лують си́лували си́луватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. си́луючи
Дієприсл. мин. ч. си́лувавши
Безособова форма си́лувано

силувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — приси́лувати.


Корінь: -сил-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. спонукати щось робити супроти волі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Не силуйте мене за нелюба. ◆ У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від укр. сила.

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.
  1. Б. Грінченко. «Словарь української мови».