правотворчість

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	правотво́рчість	—
Р.	правотво́рчості	—
Д.	правотво́рчості	—
З.	правотво́рчість	—
Ор.	правотво́рчістю	—
М.	правотво́рчості	—
Кл.	правотво́рчосте*	—

пра-во-тво́р-чість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -твор-; суфікси: -ч-ість.

Вимова

• МФА: [prɐu̯ɔˈtwɔrt͡ʃʲisʲtʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розробка і прийняття правових норм як прерогатива держави. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• кримінологія правотворчості

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: правотворчий

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: правотворчество (ru) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: правотворчість