послувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | послу́ю | послува́в послува́ла | послува́тиму | — |
| Ти | послу́єш | послува́в послува́ла | послува́тимеш | послу́й |
| Він Вона Воно | послу́є | послува́в послува́ла послува́ло | послува́тиме | — |
| Ми | послу́єм(о) | послува́ли | послува́тимем(о) | послу́ймо |
| Ви | послу́єте | послува́ли | послува́тимете | послу́йте |
| Вони | послу́ють | послува́ли | послува́тимуть | — |
| Дієприсл. теп. ч. | послу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | послува́вши | |||
| Склад. майб. ч. | буду/будеш… послува́ти | |||
пос-лу-ва́-ти
Дієслово, недоконаного виду, неперехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО2 F; тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -посл-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- бути детупатом у парламенті, соймовим послом ◆ Дуже шкода, що не мали вдостоту голосів, щоб вийшли послувати з своєї партії як представник жіноцтва. О. Ю. Кобилянська
- бути дипломатичним представником однієї країни в інший; бути послом ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |
Джерела
ред.- послувати // Словарь української мови : в 4-х т. / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 3. — С. 363.