позва
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | по́зва | по́зви |
Р. | по́зви | по́звів |
Д. | по́зві | по́звам |
З. | по́зву | по́зви |
Ор. | по́звою | по́звами |
М. | по́зві | по́звах |
Кл. | по́зво* | по́зви* |
по́з-ва
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -зв-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [ˈpɔzʋɐ] (одн.), [ˈpɔzʋe] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- юр. те ж саме, що позов. ◆ Діло дійшло до суду, до позвів Панас Мирний
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: позва
- УКРАЇНСЬКО - РОСІЙСЬКИЙ словник т. IV