пожертва
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | поже́ртва | поже́ртви |
Р. | поже́ртви | поже́ртв |
Д. | поже́ртві | поже́ртвам |
З. | поже́ртву | поже́ртви |
Ор. | поже́ртвою | поже́ртвами |
М. | поже́ртві | поже́ртвах |
Кл. | поже́ртво* | поже́ртви* |
по-же́ртв-а
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -жертв-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дарунок, внесок нерухомих і рухомих речей, зокрема грошей, цінних паперів, майна фізичними і юридичними особами на користь особи, установи, територіальної громади, громадської організації тощо для досягнення ними певної мети.
- добровільне відречення від своїх вигод, від чого-небудь потрібного. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Пароніми ред.
(дія) — пожертвування
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
дарунок, внесок нерухомих і рухомих речей | |
|
добровільне відречення від своїх вигод | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: пожертва
- Новий тлумачний словник української мови. К.: Аконіт. — 1998.