подорож
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | по́дорож | по́дорожі |
| Р. | по́дорожі | по́дорожей |
| Д. | по́дорожі | по́дорожам |
| З. | по́дорож | по́дорожі |
| Ор. | по́дорожжю | по́дорожами |
| М. | по́дорожі | по́дорожах |
| Кл. | по́дороже* | по́дорожі* |
по́-до-рож
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -дорож-.
Вимова
ред.- МФА: одн. [ˈpɔdɔrɔʒ], мн. [ˈpɔdɔrɔʒʲi]
прослухати вимову?, файл- УФ: [п о́ д о р о ж]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання. ◆ Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки М. М. Коцюбинський, «I», 1955 р. ◆ Тарас любив слухати розповіді княжни про її подорожі за кордоном, про зустрічі з різними людьми Оксана Іваненко, «Тарасові шляхи», 1954 р.
- жанр художньої або наукової літератури, що містить географічні відомості, опис вражень автора від поїздки, прогулянки і т. ін.; твір цього жанру; // Опис якої-небудь поїздки, прогулянки і т. ін. ◆ Скінчу вже врешті свою подорож, яка певно докучила тобі гірш за редьку гірку. Де ж розтягти аж на 4 листи таку дрібницю! М. М. Коцюбинський, «III», 1956 р.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| Список усіх слів з коренем «-дорог- -доріж- -дорож- -доріг-» | ||
| ||
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |