пов'язаний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | пов'я́заний | пов'я́зана | пов'я́зане | пов'я́зані |
Р. | пов'я́заного | пов'я́заної | пов'я́заного | пов'я́заних |
Д. | пов'я́заному | пов'я́заній | пов'я́заному | пов'я́заним |
З. | {{{з (чол)}}} | пов'я́зану | пов'я́зане | {{{з (мн)}}} |
О. | пов'я́заним | пов'я́заною | пов'я́заним | пов'я́заними |
М. | пов'я́заному пов'я́занім |
пов'я́заній | пов'я́заному пов'я́занім |
пов'я́заних |
по-в'я́-за-ний
Пасивний дієприкметник.
Префікс: по-; корінь: -в'яз-; суфікс: -ан; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [pɔ̝w'jɑzɑ̽nɪ̞i̯]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дієприкм. минулого часу, пасивного стану до пов'язати 1—8 і пов'язатися. ◆ Для Марії перший час війни був назавжди пов'язаний зі смертю її матері і семирічної дочки Лесі. Семен Журахович, «Дорога..», 1948 р. ◆ Увійшла худа бабуся…, по самі брови пов'язана чорною, виношеною хусткою. Марко Вовчок, «Вибр.», 1937 р. ◆ Тепер аж не уявляєш собі, як можна працювати оперативно, не бувши пов'язаний радіотелефоном з диспетчером МТС. Юрій Яновський, «II», 1954 р. ◆ Пов'язана в пучечки верба; З'являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти.. полонених і пов'язаних устяж троянців і троянок. Леся Українка, «II», 1951 р.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Див. пов'язати
Переклад
ред.Список перекладів | |