побрязкач
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | побрязка́ч | побрязкачі́ |
Р. | побрязкача́ | побрязкачі́в |
Д. | побрязкаче́ві побрязкачу́ |
побрязкача́м |
З. | побрязка́ч | побрязкачі́ |
Ор. | побрязкаче́м | побрязкача́ми |
М. | побрязкачі́ побрязкачу́ |
побрязкача́х |
Кл. | побрязкачу́* | побрязкачі́* |
по-бряз-ка́ч
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -брязк-; суфікс: -ач.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розм. брязкуча прикраса. ◆ Коваль підкови їм [коням] кує. Прикраси їм усякі є - Побрязкачі, блискучі цвяшки.
- перен. заст. монета. ◆ Зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені… Марко Вовчок
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.прикраса | |
монета | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: побрязкач
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.