переповісти
Українська
ред.
переповісти (дієслово) ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | перепові́в | перепові́м | — |
| Ти | перепові́в переповіла́ |
переповіси́ | *перепові́(д)ж |
| Він вона воно |
перепові́в переповіла́ переповіло́ |
перепові́сть | — |
| Ми | переповіли́ | переповімо́ | *перепові́(д)жмо |
| Ви | переповіли́ | переповісте́ | *перепові́(д)жте |
| Вони | переповіли́ | переповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | перепові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | перепові́вши | ||
| Безособова форма | |||
пере-по-ві́-сти́
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: пере-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [pɛ̝rɛ̝po'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- перех. переказувати своїми словами почуте або прочитане. [≈ 1] ◆ Мовчун…, як річ бійця переповів, пахикнув димом. А. С. Малишко
- перех. і неперех. говорити, розповідати про щось. ◆ Анатоль переповів йому, чого хотіла делегація. Яків Качура ◆ Коли Сашко вже відкрив був рота, щоб заговорити, він раптом констатував, що не вміє переповісти того, що сам бачив. Ю. К. Смолич
- перех. розповідати знову, ще раз повторювати. ◆ Микола переповів ще раз почуте від батька. Володимир Гжицький
Синоніми
- ↑ переказати, сказати, розповісти
- ↑ ?
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від повісти із префіксом пере-.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
переповісти (іменник) ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Корінь: -віст-.
Вимова ред.
- МФА: [pɛ̝'repovistɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- род. в. від переповість. ◆ немає прикладів застосування.