перемінник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | перемі́нник | перемі́нники |
| Р. | перемі́нника | перемі́нників |
| Д. | перемі́нникові перемі́ннику |
перемі́нникам |
| З. | перемі́нника | перемі́нників |
| Ор. | перемі́нником | перемі́нниками |
| М. | перемі́нникові, перемі́ннику | перемі́нниках |
| Кл. | у | перемі́нники |
пе-ре-мі́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: пере-; корінь: -мін-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- військ. [≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ми, кадровики, що користуємось живим зв'язком з перемінниками — громадянами Радянського села, повинні свій І досвід в галузі фізкультури передать їм. Джерело — https://libraria.ua/numbers/1126/87913/?PageNumber=3&ArticleId=3276216&Search=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80. ◆ Як розповідав червоноармієць-перемінник 21-го полку 7-ї стрілецької дивізії, один із працівників що проводив колективізацію у нього в селі, заявив: «По коліна будемо ходити в крові , а свої плани колективізації виконаємо».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Вжито М. Михаєвичем як зазначає Гаврилюк Н. у «Словотворчість поетів-неокласиків у контексті поетичного мовлення 20-30-х років ХХ століття»
Переклад ред.
| Список перекладів | |