певний

(Перенаправлено з певну)
Це стабільна версія, перевірена 10 березня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. пе́вний пе́вна пе́вне пе́вні
Р. пе́вного пе́вної пе́вного пе́вних
Д. пе́вному пе́вній пе́вному пе́вним
З. пе́вного (іcт.)
пе́вний (неіст.)
пе́вну пе́вне пе́вних (іст.)
пе́вні (неіст.)
О. пе́вним пе́вною пе́вним пе́вними
М. пе́внім
пе́вному
пе́вній пе́внім
пе́вному
пе́вних

пе́в-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -певн-; закінчення: -ий.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
  2. який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний ◆ немає прикладів застосування.
  3. точно визначений, визначуваний ◆ немає прикладів застосування.
  4. виділений, призначений для чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  5. дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного ◆ немає прикладів застосування.
  6. який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений ◆ немає прикладів застосування.
  7. який вірить у свої сили, свої можливості ◆ немає прикладів застосування.
  8. який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний ◆ немає прикладів застосування.
  9. який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний ◆ немає прикладів застосування.
  10. який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний ◆ немає прикладів застосування.
  11. незмінний, постійний ◆ немає прикладів застосування.
  12. який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий ◆ немає прикладів застосування.
  13. якийсь ◆ немає прикладів застосування.
  14. деякий, незначний ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ред.
  1. правильний, точний, вірогідний
  2. спокійний
  3. твердий, упевнений або владний
  4. вірний
  5. незмінний, постійний
  6. неминучий
  7. якийсь
  8. деякий, незначний

Антоніми

ред.
  1. неправильний

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від пе́вний, пе́вен, пе́вність, певно́та, певня́к «певний», пе́вне, пе́вно, допе́вне, допе́внитися, запевне, запе́вно, запе́внити, напе́вне, напе́вно, не́пев «непевний» Ж, непе́вний, опевня́тися «упевнятися» Ж, упе́внений, упе́внити, — рос. пе́вный «справжній, істинний», білор. пэ́уны; — запозичення з польської мови; пол. pewny, паралельне до чеськ. словац. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов'язаного з пол. pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до psl. pъvati, ідо знайшло своє відображення у стсл. (ѹ)пъвати укр. упова́ти. — Richhardt 88; Фасмер IV 164; Brückner 403; SW V 447; Machek ESJČ 123, 447. — Див. ще упова́ти.


Переклад

ред.
чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.)
який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний
точно визначений, визначуваний
виділений, призначений для чого-небудь
дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного
який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений
який вірить у свої сили, свої можливості
який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний
який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний
який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний
незмінний, постійний
який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий
точно не визначений; якийсь
деякий, незначний

Джерела

ред.