отримувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	отри́мую	отри́мував	отри́муватиму	—
Ти	отри́муєш	отри́мував отри́мувала	отри́муватимеш	отри́муй
Він Вона Воно	отри́мує	отри́мував отри́мувала отри́мувало	отри́муватиме	—
Ми	отри́муєм(о)	отри́мували	отри́муватимем(о)	отри́муймо
Ви	отри́муєте	отри́мували		отри́муйте
Вони	отри́мують	отри́мували	отри́муватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	отри́муючи
Дієприсл. мин. ч.	отри́мувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	отри́мваний
Безособова форма	отри́мвано

от-ри́-му-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: о-; корінь: -трим-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ɔˈtrɪmʊu̯ɐte]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кого, що брати, приймати кого-, що-небудь; отримувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. що отримувати заробіток, винагороду і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. що здобувати звання, посаду, становище і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   3. що заслуговувати певні оцінку, бал на уроці, екзамені, змаганні і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   4. що діставати дозвіл на користування чим-небудь, інформацію про що-небудь і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. приймати для виконання ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. кого, що здобувати, діставати кого-, що-небудь певними зусиллями, якимись діями і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. виробляти, вирощувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. рідк. здобувати, діставати перевагу в боротьбі, змаганні і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. зазнавати певної дії кого-, чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:тримати

Переклад

брати, приймати кого-, що-небудь; отримувати

отримувати заробіток, винагороду і т. ін.

здобувати звання, посаду, становище і т. ін.

заслуговувати певні оцінку, бал на уроці, екзамені, змаганні і т. ін.

діставати дозвіл на користування чим-небудь, інформацію про що-небудь і т. ін.

приймати для виконання

здобувати, діставати кого-, що-небудь певними зусиллями, якимись діями і т. ін.

виробляти, вирощувати

здобувати, діставати перевагу в боротьбі, змаганні і т. ін.

зазнавати певної дії кого-, чого-небудь

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5