оробочення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | оробо́чення | оробо́чення |
| Р. | оробо́чення | оробо́чень |
| Д. | оробо́ченню | оробо́ченням |
| З. | оробо́чення | оробо́чення |
| Ор. | оробо́ченням | оробо́ченнями |
| М. | оробо́ченні оробо́ченню |
оробо́ченнях |
| Кл. | оробо́чення | оробо́чення |
о-ро-бо́-чен-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -робоч-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. дія за значенням ороботити[[Категорія:Вербальні слова}}]]; введення, заміщення робітниками, (-цтвом), напр, у апарат. [▲ 1] ◆ Радапарат чекає на кращих пролетарів на виробництво. Геть з дороги тих, хто стоїть на шляху оробочення радянського апарату. «Червоний Гірник, 1930, 23 берез», 1930
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |