оробочення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | оробо́чення | оробо́чення |
Р. | оробо́чення | оробо́чень |
Д. | оробо́ченню | оробо́ченням |
З. | оробо́чення | оробо́чення |
Ор. | оробо́ченням | оробо́ченнями |
М. | оробо́ченні оробо́ченню |
оробо́ченнях |
Кл. | оробо́чення | оробо́чення |
о-ро-бо́-чен-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -робоч-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- істор. дія за значенням ороботити[[Категорія:Вербальні слова}}]]; введення, заміщення робітниками, (-цтвом), напр, у апарат. [▲ 1] ◆ Радапарат чекає на кращих пролетарів на виробництво. Геть з дороги тих, хто стоїть на шляху оробочення радянського апарату. «Червоний Гірник, 1930, 23 берез», 1930
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |