ординець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | орди́нець | орди́нці |
| Р. | орди́нця | орди́нців |
| Д. | орди́нцеві орди́нцю |
орди́нцям |
| З. | орди́нця | орди́нців |
| Ор. | орди́нцем | орди́нцями |
| М. | орди́нцеві орди́нецю |
орди́нцях |
| Кл. | орди́нцю | орди́нці |
ор-ди́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -орд-; суфікси: -ин-ець.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто належав до орди ◆ Повз Микулинці пролягав загарбницький татарський шлях, і ординці нападали на містечко майже щороку, тому, за переказами місцевих жителів, для захисту давні мешканці містечка збудували підземний хід аж до Теребовлі, завдовжки 9 км.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |