окоренок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | окоре̃нок | окоре́нки |
Р. | окоре́нка | окоре́нків |
Д. | окоре́нкові окоре́нку |
окоре́нкам |
З. | окоре̃нок | окоре́нки |
Ор. | окоре́нком | окоре́нками |
М. | окоре́нкі | окоре́нках |
Кл. | окоре́нку* | окоре́нки* |
о-ко-ре́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -корен-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- частина стовбура від кореня до гілок. немає прикладів застосування.
- нижня частина дерева, що прилягає до кореня. немає прикладів застосування. ◆
◆ - нижній товщий кінець чого-небудь, зробленого з дерева. немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
частина стовбура від кореня до гілок | |
нижня частина дерева, що прилягає до кореня | |
нижній товщий кінець чого-небудь, зробленого з дерева | |