означати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	означа́ю	означа́в	означа́тиму	—
Ти	означа́єш	означа́в означа́ла	означа́тимеш	означа́й
Він Вона Воно	означа́є	означа́в означа́ла означа́ло	означа́тиме	—
Ми	означа́єм(о)	означа́ли	означа́тимем(о)	означа́ймо
Ви	означа́єте	означа́ли		означа́йте
Вони	означа́ють	означа́ли	означа́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	означа́ющий
Дієприкм. мин. ч.	означа́вший
Дієприсл. теп. ч.	означа́я
Дієприсл. мин. ч.	означа́в, означа́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	означа́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	означа́овано

оз-на-ча́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: о-; корінь: -знач-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ɔznɐˈt͡ʃɑte]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мати певне значення, певний зміст; значити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. указувати на що-небудь, свідчити про щось ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. бути рівнозначним ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. мати важливе значення, велику вагу; відігравати важливу роль ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. зах., кого, що. виділяти, призначати кого- або що-небудь для якоїсь мети; визначати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

мати певне значення, певний зміст; значити
Англійськаen: mean (en)

указувати на що-небудь, свідчити про щось
Англійськаen: witness (en)

бути рівнозначним
Англійськаen: equal (en)

мати важливе значення, велику вагу; відігравати важливу роль

виділяти, призначати кого- або що-небудь для якоїсь мети; визначати

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5