ожинник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ожи́нник | ожи́нники |
| Р. | ожи́нника | ожи́нників |
| Д. | ожи́ннику ожи́нникові |
ожи́нникам |
| З. | ожи́нник | ожи́нники |
| Ор. | ожи́нником | ожи́нниками |
| М. | на/в ожи́ннику | на/в ожи́нниках |
| Кл. | ожи́ннику* | ожи́нники* |
о-жи́н-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ожин-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- кущі, зарості ожини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |