одушевлення
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дуння | дуння |
| Р. | дуння | дунь |
| Д. | дунню | дунням |
| З. | дуння | дуння |
| Ор. | дунням | дуннями |
| М. | дунні дунню |
дуннях |
| Кл. | дуння | дуння |
о
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -душ-; суфікси: -ев-л-ен-н; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що натхнення. ◆ Пілсудський підча свого побачення з кореспондентом лондонської газети такс сказав — «Большевицьк я армія є ду е зле зорганізована , жовнірі не вміють битися і не мають найменшого одушевлення». Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |