одповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | одпові́в | одпові́м | — |
| Ти | одпові́в одповіла́ |
одповіси́ | *одпові́(д)ж |
| Він вона воно |
одпові́в одповіла́ одповіло́ |
одпові́сть | — |
| Ми | одповіли́ | одповімо́ | *одпові́(д)жмо |
| Ви | одповіли́ | одповісте́ | *одпові́(д)жте |
| Вони | одповіли́ | одповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | одпові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | одпові́вши | ||
| Безособова форма | |||
од-по-ві́-сти́
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: од-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [оdpo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дати відповідь, відвітити. [≈ 1] ◆ Дід трохи згодом одповів якось знехочу , «Російсько-український академічний словник 1924–33рр.» ◆ Обізвався якимось словом, йому ніхто не одповів, С.Васильченко ◆ — Що ваша милость розказала,— одповів хлопець,— то все щира правда, тільки скінчилося те все не так, як ви, пане, собі гадаєте, а зовсім навпаки, М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса ◆ Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати , «Словарь української мови»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від повісти із префіксом од-, органічна ж форма – відповісти.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |