огірчення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | огі́рчення | огі́рчення |
Р. | огі́рчення | огі́рчень |
Д. | огі́рченню | огі́рченням |
З. | огі́рчення | огі́рчення |
Ор. | огі́рченням | огі́рченнями |
М. | огі́рченні огі́рченню |
огі́рченнях |
Кл. | огі́рчення | огі́рчення |
о-гі́р-чен-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -гірч-; суфікс: -енн; закінчення: -я.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням огірчати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Годі обрахувати ту дальшу зневіру пересічного француза, те огірчення загалу, те підірваний авторитету влади, яке тихо, непомітно, але прийде, як поглиблення морального упадку французького загалу, що не бачить виходу з заплутаної ситуації. «Несподіваний вислід акції Морфі, «Свобода», 25.04.1958» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |